Їхнє довге пишне волосся, немов мама дитинці перед сном, ніжно плекаючи голівоньку. Милуються берізки своїм відображенням у воді із року в рік, зустрічаючи так і осінь, і зиму. А може це зовсім не дерева, а дівчата, яких зачарували за їх красу. І судилося їм ось так все життя дивитися у воду, спостерігати як плине час і проходить їхнє життя.